Звернення щодо адвокатської монополії

Звернення

        щодо монополії адвокатів на представництво у судах та інших органах

03.09.2019 року Верховна Рада України на засіданні включила до порядку денного другої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання законопроект №1013 від 29.08.2019 року про внесення змін до Конституції України і про направлення його до Конституційного Суду України для одержання висновку щодо відповідності вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

Вказаним законопроектом пропонується скасувати адвокатську монополію, а саме: виключити положення частини четвертої статті 131-2 чинної Конституції України, згідно з якою виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді.

Як відомо, 02 червня 2016 року Верховна Рада України прийняла Закон №14-YIII, яким внесла до Конституції України ст.131-2, в частині 4-й якої було передбачено, що «виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального звинувачення».

Внесення змін до Основного Закону у 2016 році стосовно виключного права адвокатів на представництво в судах було здійснено з метою забезпечення надання якісної правової допомоги у повній відповідності до європейських демократичних стандартів. Підписуючи угоду про асоціацію України з Європейським Союзом, наша держава взяла курс на європейський розвиток країни, а саме – приведення всіх своїх інститутів та діючого законодавства до європейських стандартів. Виключне представництво адвокатами інтересів клієнтів у судах діє у переважній більшості європейських країн та США.

 До внесення цих змін норми ч.1 ст. 59 Конституції України про те, що «кожен має право на правову допомогу» та «кожен є вільним у виборі захисника своїх прав» давали можливість для широкого тлумачення поняття представництва особи для захисту прав та інтересів в судах, а відповідно, і у визначенні кола осіб, що мають право на представництво особи в суді, в процесуальному законодавстві.

 В зв’язку з цим, була можливість залучення до представництва в судах так званих «фахівців», які здебільшого не мали фахової юридичної освіти та не несли жодної відповідальності за надання неякісної правової допомоги, яка іноді ще більше поглиблювала порушене право чи інтерес особи та позбавляла можливості в подальшому поновити порушене право. На відміну від звичайного юриста (фахівця), адвокат має особливі права, обов’язки та обмеження, які спрямовані на забезпечення прав і законних інтересів фізичної або юридичної особи, що звернулася до адвоката за захистом, представництвом або іншими видами правової допомоги. Тобто, встановлені законом права, обов’язки, гарантії адвокатської діяльності, відповідальності за їхнє порушення (недотримання) та особлива процедура доступу до професії спрямовані на забезпечення належного виконання нині діючої норми статті 59 Основного Закону щодо того, що «кожен має право на професійну правничу допомогу». Представництво особи в суді виключно адвокатом забезпечує захист прав, свобод та інтересів людини в розумні строки незалежним, безстороннім  і справедливим судом. Тобто, запровадження Україною у 2016 році конституційних обмежень щодо представництва у суді повністю узгоджується із ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (справа «Молдавська проти України», заява №43464/18).

Вважаємо, що законопроект №1013 від 29.08.2019р. (про скасування адвокатської монополії) суперечитиме нормі ст.59 Основного Закону щодо гарантування кожному права на професійну правничу допомогу та нормі ст. 131-2 цього Закону щодо реалізації такого права – «для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура».

Розгляд питання щодо скасування адвокатської монополії не може бути вирішеним без дотримання вищевказаних положень.

Звертаємося до Конституційного Суду України за роз`ясненням щодо адвокатської монополії та можливості її скасування з огляду на вищевказані положення ст.ст.59, 131-2  Конституції України.

 

Від імені

Ради адвокатів Волинської області

Голова Ради адвокатів

Волинської області   

2019.09.30